Моніторинг психологічної готовності до школи за 2024 -2025 н.р.

«Психологічна готовність дітей до навчання в школі»

Сьогодні ми з вами поговоримо про дуже важливий етап у житті кожної дитини — перехід від дошкільного дитинства до шкільного життя. Для дошкільника це новий, відповідальний етап, батьки і педагоги — повинні допомогти йому зробити цей крок впевнено, без страху й стресу.

Психологічна готовність дитини до школи – це не лише вміння читати, писати чи рахувати. Психологічна готовність охоплює кілька важливих аспектів:

Фізіологічна зрілість — достатній рівень розвитку нервової системи, витривалість, координація, здоров’я.

Інтелектуальна (пізнавальна) готовність — вміння зосереджувати увагу, порівнювати, узагальнювати, логічно мислити, мати певний обсяг знань про світ.

Емоційно-вольова готовність — здатність слухати вказівки дорослого, доводити розпочату справу до кінця, контролювати свою поведінку, долати труднощі.

Соціальна готовність — вміння взаємодіяти з іншими дітьми й дорослими, дотримуватися правил поведінки в колективі.

Мотиваційна готовність — бажання йти до школи, інтерес до навчання, позитивне ставлення до майбутньої ролі учня.

Отже, готовність дитини до шкільного навчання складається з багатьох компонентів. Недостатня сформованість якогось із них не може не позначитися на її адаптації до школи. Без сформованої психологічної готовності навіть дуже розумна дитина може зіткнутися з труднощами.

Під час діагностичної роботи було продігностовано 50 дітей старшого дошкільного віку. Група «Казка» – 24  дитини (з них 2 дітей з ООП на інклюзивній формі навчання), група «Пізнайко» – 13 дітей,    група «Цвітень» – 7 дітей (з них 3 дітей з ООП на інклюзивній формі навчання), група «Барвінок – 6 дітей.

Серед випускників є діти з ООП, які також ідуть до школи.  Батьки разом з ІРЦ вирішують, яка форма навчання і в якому закладі  підходить саме їхній дитині.

Проведене обстеження за всіма субтестами шкільної зрілості показало, що старші дошкільники в цілому готові до навчання в школі. Вони демонструють сформованість основних компонентів шкільної зрілості: достатній рівень розвитку мислення, пам’яті, уваги, мовлення, дрібної моторики, а також емоційно-вольової сфери. Незначні труднощі, які виникали у окремих дітей під час виконання деяких завдань (зокрема, складання зв’язної розповіді чи виконання графічного диктанту), мають компенсаторний характер і не є перешкодою для успішного навчання.

Таким чином, усі діти старшого дошкільного віку  психологічно готові до шкільного навчання.

 

Кількісний аналіз результатів дослідження рівня готовності до навчання у школі старших дошкільників

Група «Казка»		Група «Цвітень»		Група «Пізнайко»		Група «Барвінок»
Готові  до навчання	Неготові до навчання	Готові  до навчання	Неготові до навчання	Готові   до навчання	Неготові до навчання	Готові до навчання	Неготові до навчання
24 (100%)	0 (0%)	7 (100%)	0	13 (100%)	0 (0%)	6 (100%)	0 (0%)

 

Якісний аналіз

результатів дослідження рівня психологічної готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі

В цілому результат дослідження дітей старшого  дошкільного віку свідчить про те, що вони мають достатній рівень готовності до навчання у школі. Не було жодної дитини, яка не змогла виконати хоча б одне завдання.

Найбільше труднощів у виконанні викликало завдання № 6, 7 та 11 (самостійна класифікація геометричних фігур більш як одним або двома способами, не усвідомлення принципу класифікації, що свідчить про недостатню сформованість еталонних сенсорних уявлень про зовнішні ознаки предметів, довільності перцептивних узагальнень, недостатню сформованість мисленнєвих дій, недоліки сприймання. Повне самостійне розуміння серій малюнків, узагальнення їх змісту, вміння міркувати. «Графічний диктант»  – завдання спрямоване на виявлення уміння орієнтуватися на зразок та точно скопіювати його.)

Високі результати діти показали, виконуючи завдання № 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9, 10 – це свідчить про достатнє зорове сприймання, цілісність зорових образів, їх диференційованість, достатній рівень сформованості розумових дій і уявлення про навколишній світ. Добре було виконано завдання зі смужками з класифікацією предметів за родовими та спільними ознаками, а також складання  малюнків і розуміння оповідання. Формування елементарних математичних уявлень про кількість, кількісні відношення, способи їх утворення.  Усі ці уміння становлять основу здатності дитини виконувати завдання, наближені до навчальних.

 Виходячи с результатів дослідження можна надати наступні рекомендації педагогам.

• Звернути особливу увагу   на   розвиток   сприймання   дітей.   Саме сприймання є відправною точкою у розвитку всіх пізнавальних процесів.
• Розвивати пізнавальні процеси дошкільників (пам’ять, увагу, мислення, уяву).
• Приділяти увагу до розвитку дрібної моторики рук дітей під час занять, що є важливою основою для розвитку як мовлення, так і пізнавальних процесів. Включення елементів тренування сприймання та мислення під час такої роботи дасть можливість збагачувати пізнання світу дитиною.
• Необхідною умовою ефективного розвитку психологічних, а особливо пізнавальних процесів дитини є опора на індивідуально-психологічні особливості дошкільника. Тому, у роботі з  дітьми, необхідно створювати максимально позитивний фон взаємодії, комфортні умови для саморозкриття.